Чорнобиль не має минулого
Сьогодні по всій Україні лунає екологічний дзвін. Тривогою та болем наповнені його звуки, болем за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні ріки, за небо з озоновими дірами. Тривого за майбутнє життя. Найгіркішими нотами звучать голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у нашій пам’яті. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених. Той ранок, чорний ранок 26 квітня 1986 року нам не забути ніколи. І хоча вже минуло 30 років від того часу, коли пролунав той злощасний вибух, він відлунює і до сьогодні. Щороку ми збираємось, щоб згадати цей день, щоб запалити свічку пам’яті, за людьми, що кинулись у вогонь, рятуючи світ від біди. 26 квітня всі учні школи зібрались на годину пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу». На жаль, ця біда не оминула і нас, багато хто відчув подих Чорнобильського полум’я на собі. Як багато горя… Воно б’є у наше серце, у свідомість.
Але ми віримо, що пісня у лузі ще озветься і доля сонечком зійде, з’явиться радісна веселка після чистого дощу над тобою, мій краю.
|