Від шкільного порогу
Ви йдете у далекі світи.
Ти світи їм в дорогу,
Наша школо, як зірка, світи!
Вже учителя слово
В ваші душі лягло, як зерно.
Проросте колосково і врожаєм дозріє воно.
Ви зустрінете світанок,
Уклонившись школі своїй.
Голубі полустанки вас позвали
До праці і дій.
Шкільна юність… Це справді найкраща пора життя людини. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. Але все в цьому світі має свій початок і своє закінчення. Нажаль спливають зорепадом і шкільні роки. Сьогодні прощалися з рідною школою наші випускники. Час летить і змінює все навколишнє. Але всім неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим солодким, стискаючим серце спогадом шкільна зірка дитинства і юності.
Ви покидаєте ці рідні шкільні стіни, взявши із собою часточку її душі. Вони будуть відливатися у вашому житті чистим дзвоном найкращих, неповторних років! Нехай же лунає над світом ода сонячного ранку дорослого життя, злита у цих маленьких зірочках ваших душ, ода юності учнів і мудрості вчителів, ода самої неповторної школи, де ви провели найщасливіші миті життя! В добру путь!
|